ЯК ЛОВИТИ ОКУНЯ. СНАСТІ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ.
Для лову окуня застосовують близько двох десятків різноманітних способів: поплавцевою вудкою, спінінгом, на кружальця, за допомогою прямовисного блешніння з човна, донною вудкою, влітку - на мормишку, взимку – на блешню, на мормишку та на зимові жерлиці.
Ловіння окуня поплавцевою вудкою.
Вудилище для ловіння окуня має бути м`яким, бо в нього слабкі губи і в разі раптового підсікання можуть розірватися. Діаметр основної волосінні має становити 0,3 мм.
Поплавець може бути великим: під час клювання окунь не лякається раптового опору поплавця у воді. Ловлячи на глибині, яка перевищує довжину вудилища, застосовують ковзний поплавець.
Для повідців використовують волосінь діаметром 0,15 -0,2 мм. Не варто користуватися металевими повідцями, бо риба менше клюватиме. Проте такі повідці радять застосовувати, якщо окуня ловити на живця, а в місці його лову є багато щук.
Тягарці потрібно прикріпляти до повідця на віддалі 10-15 см від гачка. Гачок беруть одинарний № 5-7, іноді №8-10, темний, з прямим загином. Одинарний гачок окунь заковтує глибоко, тому надають перевагу гачкам з довгим цив`ям: їх легше виймати з пащі риби. Вибираючи розмір гачка, слід пам`ятати, що на великому гачку мальок швидше засинає. Малька настромляють на гачок за губу під час ловіння на річці, за спинку – у ставку. У разі слабкого клювання малька краще настромляти за спинку, хоча при насаджуванні за губу окунь надійніше і частіше підсікається.
Якщо брати за наживу хробаків, гачки мають бути більші, аніж для мальків. Хробаків треба насаджувати по кілька штук на гачок, подібно до зв`язки ключів – така нажива може виявитися уловистішою за земляного хробака. Для кращого клювання варто періодично підіймати наживу.
Ловлячи окуня, пам`ятайте правило: не можна бути недбалим під час його виводження, бо за окунем, якій зірветься, втече зграя. Більшість риб, зокрема окунь, зриваються на останній стадії виводження на берег.
Ловіння окуня на спінінг.
Сезон ловіння окуня спінінгом починається через місяць після нересту і триває до льодоставу. Навесні і на початку літа найкраще спінінгувати окуня на ріках. Загалом спінінгувати найкраще вздовж берегової рослинності на мілинах, де є корчі.
Оскільки окунь рибалки не боїться, снасть можна закидати недалеко. На озерах проводити блешню треба поблизу поверхні, на ріках – ближче до дна. Якщо ловити окуня спінінгом, найкращою буде швидкість проведення блешні 35-45 м на хвилину, тобто при діаметрі шпулі безінерційної котушки 95 мм, треба забезпечити частоту обертання шпулі 100-130 обертів на хвилину, або близько двох обертів в секунду. Діаметр волосінні 0,4 мм.
Існує загальне правило: у 90% випадках зі 100% випадків краще блешню проводити повільніше, аніж швидше.
Гачком, яким оснащують блешні, має бути трійник №7-9. Застосовують білі та жовті блешні; найкраща блешня на окуня може виявитись обертальною блешнею з червоними смугами на золотистому тлі. Великого окуня найкраще ловити на коливні блешні. Добре себе зарекомендували тандем блешень і снасточка з паралельно підвішеними двома-трьома блешнями. Проте окуня краще ловити на блешню, а не на снасточку.
У разі недостатнього освітлення – навесні, вранці, увечері, коли хмарно, за наявності бриж на поверхні води та під час глибокого проведення треба застосовувати блискучі блешні; за яскравого сонця і проведення біля поверхні води – тьмяні блешні.
Перевірити невідому блешню на уловистість на будь якій водоймі можна в такий спосіб: блешню проводять поруч зі зграйкою мальків або крізь неї – блешня, що не лякає мальків, і є уловистою.
До тягарця перед блешнею можна під`єднати трійник; іноді такий тягарець виявляється для окуня привабливішою принадою порівняно з блешнею. У разі частого закидання окунь спочатку переслідує тягарець, хапає його, «стукає» (тобто клює), відтак хапає блешні без перевірки, і це повторюється кожних 25-30 хвилин. Трійник блешні має бути червоним, а на коливних блешнях неодмінно мають бути червоні або коричневі пір`їнки.
Після підсікання невеликий окунь (до 400 г) після одного-двох перших посмиків ненадовго заспокоюється, а далі смикає, доки не завершиться виводження. Великий окунь не смикає, а притискає як щука.
Окуня потрібно вивести на мілину (зазвичай це можливо у разі лову з берега), де він припиняє опиратися. Виводити його слід неквапливо, пам`ятаючи, що окунь боїться підсака.
Ловіння окуня на кружальця.
Ловити окуня на кружальця навесні в озерах потрібно в місцях, де є корчі і дно не рівне, навесні і влітку на водосховищах – на мілких корчуватих плесах, біля гирл рік, що впадають у водосховища, поруч з підводними підвищеннями та ділянками біля островів, а восени – на будь-яких корчуватих місцях. Проте найкраще окунь ловиться на кружальця в липні.
Навесні і восени наживу під час ловіння треба утримувати на глибині не більш півметра від дна, влітку можна спробувати пускати наживу вище.
Окуня можна ловити на будь-яку рибку зі сріблястою лускою, але найкращими живцями для нього є йорж, дрібна плитка, червонопірка, верховідка. Навесні наживою може бути земляний хробак.
Кружальця мають бути невеликі, діаметром 80-100 мм.
Повідці та гачки беруть такі самі, як для ловіння поплавцевою вудкою. Довжина відтинка волосінні, яку використовують для кружальцевої снасті, зазвичай на два метри має перевищувати глибину водойми, де відбувається риболовля.
Ловіння окуня прямовисним блешнінням.
Ловлять окуня у такий спосіб з човна від липня до пізньої осені; восени цей спосіб найбільш уловистий, але можна отримати непогані результати також на весні, коли крига ще не скресла. Улітку блешніти окуня вдається лише в «окуневих» озерах.
Блешнити окуня треба на порівняно глибоких (4-6 м) місцях, ямах. Якщо вода каламутна або вітер утворює рбижі на її поверхні, глибина блешніння може бути меншою. Якщо окуня ловити з дна, блешня має бути на віддалі 4-5 см від дна. Іноді в разі доброго клювання окунь підіймається у верхні шари води.
Блешнять, плавно здіймаючи вудилище та виконуючи по два змахи протягом 10-12секунд. Потрібний темп блешніння вибирають залежно від умов ловіння, маси і форми блешні.
Застосовують білі або жовті блешні, вузьки, завдовжки 3-4 см, оснащені одинарним гачком. Посріблені блешні окунь хапає краще, аніж нікельовані, а начищені до блиску латунні – гірше ніж тьмяні.
Блешнити можна з наживою або без неї. Наживою для блешні може бути око дрібного окуня, «вусики» з червоної нитки, а також мотиль, невеличкий мальок або частина розполовиненого плавця окуня.
Якщо користуються блешнями, які потовщені з того боку, де гачок, вдаються до такого методу: рвучко здіймають вудилище до гори, щоб верхівка піднялась на 20-30 см, відтак вудилище опускають без затримки, аж блешня опиниться біля дна, тоді вичікують 4-7 секунд. Окунь хапає зазвичай блешню у ту мить, коли вона спиняється. У разі слабкого клювання працювати вудилищем слід не так рвучко і робити коротші замахи, а іноді варто покласти блешню на дно і легко її підтягнути.
Якщо зграя окунів полює на малька біля поверхні води, то можна спробувати зимову блешню закидати в це місце і підтягувати до човна.
Ловіння окуня донною вудкою.
У цьому випадку застосовуємо основну волосінь діаметром 0,3 мм і завдовжки 30-50 м, гачки №7-9. Наживою може бути земляний хробак, мальок, або ракова шийка.
Загалом донну вудку для ловіння окуня використовують нечасто з двох причин: по-перше, рибалці не треба так далеко закидати наживу, оскільки окунь не лякливий і ловиться поблизу; по-друге, під час закидання донки на річці нажива зазвичай потрапляє на течію, а окунь уникає таких місць.
Ловлячи на донку, підсікати треба відразу після того, як риба натягне волосінь. На донку окунь самостійно підсікається частіше, ніж на поплавцеву вудку.
Неодмінною умовою для донного вудіння на живця є чисте дно, найкраще щоб воно було піщаним.
Ловіння окуня на мормишку на відкритій воді.
Ловити на мормишку окуня радять напровесні, коли цей метод дає кращі результати, ніж вудіння на поплавцеву вудку. Осінню ловлю на мормишку починають у другій половині листопада.
Зазвичай беруть довге вудилище, а для ловіння на глибині – коротке. Найкращій сторожок для літньої ловлі на мормишку – ніпельна гумка. Сторожок треба встановлювати перпендикулярно до верхівки вудилища. Використовують волосінь діаметром 0,15-0,3 мм. Якщо діаметр основної волосінні становить 0,15 мм, не слід прив`явзувати повідець діаметром 0,1 мм, бо з`єднювательний вузол зменшує міцність снасті.
Окунь віддає перевагу темним мормишкам: коричневим і чорним. До мормишки підсаджують мотиля, хробака або невеликого малька. Можна використовувати навесні, доки не підійметься очерет, також синтетичну наживу.
Рекомендують два варіанти оснащення:
1. Свинцеву шротинку зі шматочком червоної губки настромляють на гачок, а чорну намистинку – прикріплюють до волосінні над гачком;
2. Невеличку свинцеву шротинку настромляють на гачок поруч з білою і чорною намистинками.
Брижі на воді сприяють вудінню на блешню більше, ніж вудінню з гачком.
Як ловити окуня взимку, на які снасті і в який спосіб, ми розкажемо в наступній публікації. А зараз радимо перейти в каталог товарів нашого інтернет магазина «Супер Снасті», та обрати для себе найкраще риболовне спорядження для лову окуня. Вас очікує великий асортимент товарів, приємні ціни, акції та знижки. Купити снасті для рибалки також можна у кредит. Рибачте з нами і ви завжди будете з уловом!
